Крайня хата Гуцулко Ксеню ^минус

Полонину всю залила 
А в ній постать сніжно-біла, 
Гуцул Ксеню в ній впізнав. 

Приспів: 
Гуцулко Ксеню, я тобі на трембіті 
Лиш одній в цілім світі розкажу про любов. 
Душа страждає, звук трембіти лунає 
А що серце кохає, бо гаряче мов жар. 

В Черемоша грали хвилі 
Сумували очі сині 
І палкі слова кохання 
Тихо Ксені промовляв. 

Приспів 

Вже минуло тепле літо 
Гуцул іншу любить скрито 
А гуцулку чорноброву 
Він в останню ніч прощав.
Приспів (2)