Синього неба дотик
І поцілунок-опік,
Але лише мовчання
На прощання.
Теплий серпневий вітер
Розвіяв наші квіти.
Ти не кажи: «Кохаю»,
Як не знаєш.
Приспів:
Може любов, а може ні,
Може не ми — закохані.
Наші слова, не сказані —
Зв’язані.
Не загаси це полум’я,
Не забувай моє ім’я.
Може любов, а може ні,
Скажи мені, скажи.
Ніжні слова і ночі
Знову забути хочеш,
Але холодне серце
Не озветься.
Десь заблукало літо,
Знову шукаєм квіти.
Ти не кажи: «Кохаю»,
Як не знаєш.