Синього неба дотик,твій поцілунок-опік,
Але лише мовчання на прощання.
Теплий серпневий вітер розвіяв наші квіти,
І не кажи: „кохаю”, як не знаєш.
Приспів:
Може любов, а може ні,
Може не ми закохані.
Наші слова не сказані, зв’язані.
Не загаси це полум’я,
Не забувай моє ім’я.
Може любов, а може ні,
Скажи мені, скажи.
Ніжні слова і ночі знову забути хочеш,
Але холодне серце не озветься.
Де заблукало літо, знову шукаєм квіти.
Ти не кажи: ”кохаю”, як не знаєш.
Приспів:
Може любов, а може ні,
Може не ми закохані.
Наші слова не сказані, зв’язані.
Не загаси це полум’я,
Не забувай моє ім’я.
Може любов, а може ні,
Скажи мені, скажи.(2 р.)
